ОГОЛОШЕННЯ І РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ УГКЦ В ВАРШАВІ , ВІД 29 КВІТНЯ ДО 4 ТРАВНЯ.

ЗА АДРЕСОЮ: ul. Domaniewska 20a, долішня частина церкви, біля МЕТРА ВІЛЯНОВСКА (Wilanowska). 

1. В неділю 4 травня о годині 8:00 будуть виставлені мощі СВЯТОГО ІВАНА ПАВЛА ІІ. Будем молитись за єдність і мир в наших родинах, за злагоду, мир, єдність і Боже Благословення для України, в цих важких хвилинах. Після Літургії, кожни зможе особисто доторкнутись до мощей.

2. Божественна Літургія служиться в кожну неділю о годині 9:00. Від години 8:30 можна приступити до св. Сповіді, або після св. Літургії.

3. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці facebook: Греко-Католицька громада в Варшаві/Greckokatolicka wspólnota w Warszawie. Теж можна перевіряти за адресою: grekokatolicy-warszawa.blogspot.com

4. До вашої інформації, подаємо контактні дані: email: mirturkot@hotmail.com. тел.: +48789038509, email: cerkiew.warszawa@gmail.com

Всіх сердечно запршуємо!

 ОГОЛОШЕННЯ І РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ УГКЦ В П'ЯСЕЧНІ, ВІД 29 КВІТНЯ ДО 4 ТРАВНЯ

ЗА АДРЕСОЮ: ul. Chyliczkowska20e 05-500 Piaseczno, Park Miejski kaplica w Katolickim Gimnazjum im. Hr. Cecylii Plater – Zyberkówny. Obok: Park Miejski (Stadion, stadnina).

1. В неділю 4 травня о годині 11:30 будуть виставлені мощі СВЯТОГО ІВАНА ПАВЛА ІІ. Будем молитись за єдність і мир в наших родинах, за злагоду, мир, єдність і Боже Благословення для України, в цих важких хвилинах. Після Літургії, кожни зможе особисто доторкнутись до мощей і помолитись перед ними.

2. Божественна Літургія служиться в кожну неділю о годині 12:00. Від години 11:30 можна приступити до св. Сповіді, або після св. Літургії.

3. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці facebook: Greckokatolicka wspólnota w Piasecznie/Греко-Католицька громада в П'ясечно. Теж можна перевіряти за адресою: grekokatolicy-warszawa.blogspot.com

4. Якщо є вірні, котрі не можуть приходити до церкви на Літургію (старші, хворі і інше), є можливість відвідин зі Святими Тайнами і скористати зі св. Сповіді. Просимо зголошувати такі ситуації.

5. До вашої інформації, подаємо контактні дані: email: mirturkot@hotmail.com. тел.: +48789038509, email: cerkiew.piaseczno@gmail.com

Всіх сердечно запршуємо!

ОГОЛОШЕННЯ І РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ ВІД 23 КВІТНЯ ДО 27 КВІТНЯ В ВАРШАВІ

1. Божественна Літургія служиться в кожну неділю о годині 9:00. Від години 8:30 можна приступити до св. Сповіді, або після св. Літургії.

В ТОМИНУ НЕДІЛЮ ПІСЛЯ СЛ. Б. БУДЕ МИРУВАННЯ І РОЗДРОБЛЕННЯ АРТОСА.

2. УВАГА!! ВІД  23 КВІТНЯ, ВСІ БОГОСЛУЖЕННЯ БУДУТЬ ЗА АДРЕСОЮ: ul. Domaniewska 20a, долішня частина церкви, біля МЕТРА ВІЛЯНОВСКА (Wilanowska).

3. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці facebook: Греко-Католицька громада в Варшаві/Greckokatolicka wspólnota w Warszawie. Теж можна перевіряти за адресою: grekokatolicy-warszawa.blogspot.com

4. До вашої інформації, подаємо контактні дані: email: mirturkot@hotmail.com, тел.: +48789038509, email: cerkiew.warszawa@gmail.com

ОГОЛОШЕННЯ І РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ ВІД 23 КВІТНЯ ДО 27 КВІТНЯ В П’ЯСЕЧНО

1. Божественна Літургія служиться в кожну неділю о годині 12:00. Від години 11:30 можна приступити до св. Сповіді, або після св. Літургії.

В ТОМИНУ НЕДІЛЮ ПІСЛЯ СЛ. Б. БУДЕ МИРУВАННЯ І РОЗДРОБЛЕННЯ АРТОСА.

2. 26 квітня 2014 о годині 19:00 буде відслужено Воскресний парастас за померлими.

3. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці facebook: Greckokatolicka wspólnota w Piasecznie/Греко-Католицька громада в П'ясечно.

4. Якщо є вірні, котрі не можуть приходити до церкви на Літургію (старші, хворі і інше), є можливість відвідин зі Святими Тайнами і скористати зі св. Сповіді. Просимо зголошувати такі ситуації.

5. До вашої інформації, подаємо контактні дані: email: mirturkot@hotmail.com,  тел.: +48789038509, email: cerkiew.piaseczno@gmail.com

ТОМИНА НЕДІЛЯ

Наступна неділя після Христового Воскресення має різні назви. Неділя Томина — від події у святому Євангелії, де говориться про зустріч апостола Томи з воскреслим Христом.

Неділя Антипасхи, що з грецької означає "замість Пасхи", бо для перших християн вона була наче повторенням празника Пасхи. У Щоденнику паломництва Сильвії Аквітанської (IV ст. ) читаємо, що восьмого дня після Христового Воскресення в Єрусалимі були окремі торжества та, що того дня читали святе Євангеліє про навернення апостола Томи.

Неділя Нова, або Оновлення, бо вона перша після Пасхи і в ній наче оновлялося празнування Пасхи. Цього дня Ісус Христос своєю появою обновив для апостолів радість свого Воскресення. "У цей день, — каже синаксар Томиної неділі, — в другу неділю по Пасці, празнуємо оновлення Христового Воскресення і святого апостола Томи діткнення".

Неділя Біла, або "в білому". Колись давно новохрещенці, при­йнявши хрещення у Велику суботу, упродовж цілого Світлого тижня ходили в білих одежах, а в неділю Томину при осібній церемонії ці одежі скидали. Західна Церква до сьогодні називає цю неділю "неділя в білому".

Неділя Провідна. Деякі автори виводять цю назву від того, що ця неділя проводить і продовжує празник Пасхи. У нашого народу був звичай у Томину неділю організовувати проводи, тобто поми­нання померлих, осібною трапезою та молінням за душі померлих на цвинтарі.

Святкування восьмого дня після Пасхи, як завершення тор­жеств світлої седмиці, з давніх-давен вважалося окремим пра­зником. Темою богослужень цього празника, як і седмиці, що наступає після нього, є євангельська подія, що описує появу Ісуса Христа восьмого дня після Воскресення та зворушливе навернення і визнання віри святого апостола Томи. Про значення святкування цього празника святий Григорій Богослов († 389) у своєму слові в Томину неділю так каже: "Давній і в добрій цілі установлений закон шанує день оновлення, або радше кажучи, з днем оновлення шанує нові добродійства. Чи ж не був днем оновлення і перший воскреслий день, що наступив по священній і світлоносній ночі? Чому даємо цю назву сьогоднішньому дневі? Той (тобто Велик­день) був днем спасення, а цей — днем згадки про спасення. Той день розділяє собою погребання і воскресення, а цей — є днем зовсім нового народження... Справжню онову ми сьогодні празну­ємо, переходячи від смерти до життя. Тож скиньте зі себе старого чоловіка й оновіться та жийте в обнові життя".

Наша Церква святкує пам'ять святого апостола Томи б жовтня, а латинська — 21 грудня. Про апостольську працю апостола Томи святий Йоан Золотоустий у проповіді на Томину неділю виголошує таку похвалу: "Він колись був слабшим від инших апостолів у вірі, а за ласкою Божою став відважнішим і невтомнішим, як вони всі. Він своєю проповіддю обійшов майже всю землю, не боячись про­повідувати Боже слово народам лютим, диким і кровожадним". Традиція каже, що святий апостол Тома загинув смертю мученика за Христову віру в Індії.

о. Катрій Юліян, , ЧСВВ, Пізнай свій обряд. Свічадо, 2004

 ZMARTWYCHWSTANIE – ZSTĄPIENIE DO OTCHŁANI 

W IKONOGRAFII

Literackim źródłem ikony Zstąpienia Chrystusa do Otchłani są teksty biblijne (1P 3, 18; Mt 27, 52; Łk 23, 24 oraz Ef 4, 8-10) szeroko rozbudowane i interpretowane we wczesnej literaturze homiletycznej i apokryficznej. Temat pojawia się już w sztuce wczesno – chrześcijańskiej. Wschód nada temu przedstawieniu rolę szczególną, widząc w nim obraz centralnej tajemnicy Kościoła: Zmartwychwstania Pańskiego (gr. Anastasis, rus. Woshriesienije). Zachód stworzy w średniowieczu własną ikonografię Zmartwychwstania, ukazującą Chrystusa z paschalną chorągwią, stojącego lub unoszącego się nad grobem, otwartym lub zapieczętowanym, i z otaczającymi go żołnierzami — śpiącymi lub przerażonymi.

Najpopularniejszy wariant Zstąpienia do Otchłani przedstawia Chrystusa w świetlistej mandorli, kolistej lub owalnej, podającego rękę wychodzącemu z grobu Adamowi, obok którego stoi Ewa. Otchłań pod stopa¬mi Chrystusa, podobnie jak grota w scenie Bożego Narodzenia i piekło w Zesłaniu Ducha Świętego, malowana jest kolorem czarnym. Zamieszkują ją diabły. Jej wyłamane wrota często układają się w kształt krzyża. Wokół nich mogą być rozrzucone zamki, łańcuchy i klucze, owe „żelazne wrzeciądze”, o których skruszeniu mówi proroczy Psalm 107, 16. Pojawia się tu również motyw grobu, najczęściej w postaci sarkofagowej. Pierwszych rodziców otaczają sprawiedliwi Starego Przymierza, oczekujący na wybawienie: Abel, królowie Dawid i Salomon, kapłani, prorocy i Jan Chrzciciel. Najbardziej wzruszającym motywem w ikonie Anastasis jest spotkanie dwóch dłoni: starego i Nowego Ada¬ma, śmierci i życia, tęsknoty i spełnienia. W tym geście ogniskuje się, tylekroć opisywana w literaturze patry¬stycznej i wysławiana słowami paschalnej liturgii tajemnica miłosiernej miłości Boga, czule pochylającego się nad grzesznikiem. W pochyleniu Boga nad człowiekiem uczestniczy także natura, symbolizowana przez dwa symetryczne zbocza doliny miękko opadającej ku dołowi, podobnie jak w scenie Chrztu Pańskiego. Bliska klasycznym schematom bałkańsko-ruskim jest ikona z cerkwi w Witryłowie. Postaci Adama, Dawida i Salomona zostają wybawione z paszczy Hadesu. W XVII wieku dochodzi do swoistej kontaminacji Zstąpienia do Otchłani i Zmartwychwstania w wersji zachodniej co poświadcza ikona z katedry unickiej w Przemyślu. W XVIII stuleciu zwycięża to ostatnie, z Chrystusem stojącym lub unoszącym się nad zapieczętowanym bądź otwartym grobem, ikony Zmartwychwstania, na przykład świąteczna ikona w Brunarach, były inspirowane grafiką, która z Zachodu trafiła do polskich i cerkiewnych druków.

Tradycja rosyjska dopracowała się w końcu XVII wie¬ku formuły kompromisowej, w której bizantyńskie Zstąpienie do Otchłani zostało organicznie połączone z zachodnim Zmartwychwstaniem i uzupełnione scenami z tonącym Piotrem, Dobrym Łotrem, spotka¬niem Henocha z Eliaszem, Piotrem przy pustym grobie itp. Tak ujmowane Zmartwychwstanie, w otoczeniu dwunastu lub więcej scen świątecznych — zawierające cały cerkiewny program dodekaortonu, a więc skrót historii Odkupienia — stanie się w Rosji ikoną domową, tak popularną, że niemal kanoniczną, malowaną — na przykład w warsztatach staroobrzędowców — po dziś dzień. Wschodni temat Zstąpienia do Otchłani i zachodni temat Zmartwychwstania wyrażają dwa przeciwstawne, a zarazem komplementarne bieguny rozumienia i przeżywania tajemnicy paschalnej, wynikające z odmiennych założeń teologii i antropologii. Wschodnie Zstąpienie do Otchłani wyraża wydarzenie mistyczne, akcentuje kierunek zstępujący z nieba, platoński, soteriologiczny. Zachodnie Zmartwychwstanie dokumentuje opisany przez ewangelistów fakt historyczny, podkreśla kierunek wstępujący, arystotelesowski, kultyczny, bardziej triumfalistyczny.

ks. dr hab Michał Janocha, profesor UW

źródło: cerkiew.nazwa.pl

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ ВЛАДИК УГКЦ У ПОЛЬЩІ 2014 р.

Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям,

Преподобним Монахам і Монахиням,

Дорогим у Христі Братам і Сестрам!

Христос Воскрес!

Дорогі у Христі Брати i Сестри!

Пробуючи зглибити зміст літургійних текстів Празника Христового Воскресіння, без проблем зауважимо, що у них дуже багато фрагменів, які говорять про перемогу. Найбільш асоціований з Христовим Воскресінням тропар «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!», який співаємо безліч разів у великодньому часі, говорить про Христову перемогу над найбільшим ворогом людини, яким є смерть. Стихира Пасхальної Утрені оспівує нашу радість та вдячність за цю перемогу: «Святкуємо перемогу над смертю, знищення аду, іншого життя вічного початок, і, радіючи, оспівуємо того, що це вчинив, – єдиного благословенного отців Бога і препрославленого». Врешті подолана смерть, яка досі забирала людині не лише життя дочасне, але й не давала їй можливості оглядати Бога у вічності.

Ісус Христос, подолавши своїм воскресенням смерть, яку він прийняв на хресті, переходить до нової, незнаної нам, форми тілесно-духовного життя. Його теперішнє життя не підлягає вже смерті. Ніхто не може вже його зранити чи відібрати у нього життя. Хоча він має фізичне тіло, не є воно обмежене бар’єрами дочасності. Воскреснувши з мертвих, Ісус Христос переходить до нового, вічного життя. Після Христового Воскресіння люди й надалі вмирають. Але смерть тіла, як наслідок гріха наших прародичів Адама і Єви, буде остаточно подолана як остання. Говорить про це св. апослол Павло в листі до Коринтіян: Потім кінець, – коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить всяке начальство й усяку владу й силу. Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги. Знищений буде останній ворог – смерть (1 Кор. 15, 24-26). Коли наступить другий прихід Ісуса Христа, який воскрес із мертвих, вповні прийде Царство Боже. Тоді також і ми, перемінені, як Христос, його Воскресінням, будемо жити новим, вічним життям. Про це нас запевнює Книга Одкровення: і Бог витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло (Одкр. 21, 4).

Смерть є безпосереднім наслідком гріха, який внесли у наше життя біблійні прабатьки, Адам і Єва. Їхній гріх непослуху Богові вніс у людське життя тепріння, хвороби, нещастя і, остаточно, смерть. Спаситель, прийшовши у людському тілі на світ, був чистим, вільним від усякого гріха. Тому смерть не могла над ним запанувати, не могла затримати його у своїх обіймах пекла, де він вступив, вивіши звідти раніше померлих. Його любов була незаплямована, завдяки чому він міг бути рятунком для світу, який поринав у грісі, нанависті та злобі. Воскреснувши з мертвих, Ісус Христос подалав не лише свою смерть, але також і нашу. Подолав він теж і гріх, який є причиною смерті. Сьогодні кожен, хто цього бажає, може у Христі подолати свою смерть і гріх, від якого також і наша смерть бере свій початок.

Христова перемога над смертю і гріхом подається нам як дар, який можемо прийняти, щоб жити вічним життям у Христі. Цей дар усвідомлюється нам особливо сьогодні, під час радісного святкування Христового Воскресіння. Христос Воскрес і живе вічним життям. Але він очікує також нашого воскресіння. Чи будемо мати участь у його вічному житті, перемінені, у новому тілі, буде залежати виключно від нас. Щоб це стало нашою часткою, необхідно, особливо сьогодні, усвідомити потребу зірвати з гріхом, ненавистю та всяким злом, що пробує опанувати наше життя. В стихирі Воскресної Утрені читаємо: Очистьмо почування, і побачимо Христа, осяяного неприступним світлом воскресіння, щоб ясно почути, як він мовить: Радійте всі, що пісню перемоги співаєте.

Останні пів року, з огляду на події, які відбуваються в Україні, викликали у нас велике бажання брати участь у перемозі. Всі ми очікували перемоги під час Пилипового Посту, повного напруги, викликаної подіями на Київському Майдані. Ми очікували перемоги в часі Різдвяних Свят та Йордану, які проходили під знаком непевності та страху перед можливою пацифікацією Майдану та у болю через жертви, які загинули у Києві. Бажання перемоги не опускало нас також у часі Великого Посту, коли ми були свідками окупації Криму та жили у постійній непевності, чи не наступить збройна інтервенція в Україні та чи не буде дальшого поділу її територіальної цілісності. Після всіх цих переживань ми, нарешті, дочекалися радості Христового Воскресіння – перемоги життя над смертю, добра над злом, сил світла над силами темряви.

Гріх і смерть можемо перемогти лише разом з Христом – силою його воскресіння. Однак потрібно нашого бажання, зусилля та відкритості на Христовий дар, так як співаємо у стихирі Пасхи: Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням.

Дорогі у Христі Брати та Сестри!

Ми глибоко вдячні за Вашу солідарність з Україною, що так щедро до сьогодні виявляється у молитві та у матеріальній підтримці. Однак не можемо забувати, щоб за матеріальною підтримкою йшла також вірність мові, традиції, культурі та Божому законові згідно з нашою церковною приналежністю. Якщо цього не буде у житті кожного з нас, Україна не переможе під час загрози, а ми будемо однією з причин цього.

Щоденна вірність потрібною є також нам – тим, які живемо на поселеннях. Ми переконалися, що не вистачить мобілізувати всі свої сили в момент, коли вже наступає загроза. До змагання і перемоги потрібно підготовлятись постійно, особливо в час миру. Цією підготовкою має були наша постійна вірність Богові, Церкві та Народові.

Щоб повна духовна і дочасна перемога була нашою участю, не вистачить уповати лише на власні сили, але обов’язково шукати підтримки і сили у Христа Воскреслого, Переможця життя над смертю, світла над темрявою, правди над брехнею. Спираючись на Воскреслого Христа не втрачаймо надії, що силою молитви, єдності та особистої вірності й відповідальності зможемо остаточно осягнути дар перемоги у всіх аспектах нашого духовного і дочасного життя. Бо Воскреслий Спаситель не потребує до перемоги зброї та багатотисячних армій, а прислуховується до молитов вірного народу.

Дорогі у Христі Брати і Сестри!

Бажаємо усім Вам, щоб цьогорічні свята Христового Воскресіння допомогли усвідомити, що ми черпаємо з овочів Христової перемоги нашу силу до перемоги над смертю та гріхом. Завдяки цій перемозі дається нам, як дар, вічне життя у Бозі. Однак, щоб його осягнути, потрібно у це повірити та жити на щодень згідно з Христовим Євангелієм.

Бажаємо усім Вам радісного та глибокого переживання Свят Христового Воскресіння. Нехай Воскреслий Христос благословить усіх Вас миром і душевним спокоєм та дає силу бути щодня переможцями у боротьбі з гріхом, смертю та всяким горем, яке бере початок у первородному грісі. Радісне, родинне, але, передусім, глибоко духовене святкування цьогорічних Свят Христового Воскресіння нехай скріпить у кожному віру в остаточну перемогу та у вічне життя з Воскреслим Христом.

Нехай Господь благословить усіх Вас, Ваші родини та цілий наш Народ в Україні та на поселеннях.

Благословення Господнє на Вас!

+ Архиєпископ Іван Мартиняк

Митрополит Перемисько-Варшавський

+ Володимир Р. Ющак, ЧСВВ

Владика Вроцлавсько-Ґданський

+ Євген Попович

Єпископ-помічник Перемисько-Варшавської Архиєпархії

Дано у Перемишлі-Вроцлаві на Празник Христового Воскресіння 2014 Року Божого.

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

Христос воскрес!

Вчора нас поховано з Тобою, Христе, - Встаємо сьогодні з Тобою воскреслим, Бо вчора нас з Тобою розп’ято. Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм. 

(Пісня 3 Канону Воскресної Утрені).

Дорогі в Христі!

Попри всі цьогорічні випробування і непевність, Великдень – «день, що його учинив Господь» (Пс. 117, 24) – є для нас часом невимовної радості й надії. У світлий празник Воскресіння Христового свята Церква оспівує таїнство поєднання протилежностей: поховання і воскресіння, смерті і життя, розп’яття і слави, смутку і радості. У тому й полягає велике пасхальне таїнство, що сам Син Божий стає одним із нас, вмирає, подібно як ми, щоб ми могли воскреснути, як Він! Христос проходить свою хресну дорогу за нас і на наше благо, даруючи нам своє світле воскресіння та нове життя в Бозі. Отже, хрест і воскресіння нерозлучні. Вони стосуються не лише Христа: у таїнственний спосіб зачіпають усе людство і кожного з нас зокрема. Подія, яка відбулася в житті Ісуса Христа, – Його смерть і воскресіння, – увібрала в себе всю історію людства, усі страждання, як минулого, так і прийдешнього, і преображає їх у нове життя, у нову радість. Воскреслий Христос входить у серцевину особистої історії кожного з нас, Він, можна сказати, переживає наші страждання і приниження: ми водночас із Ним розп’яті й засуджені, та разом із Ним підіймаємося з гробу і воскресаємо. Вчора нас із Ним було

поховано, а сьогодні – встаємо із Ним воскреслим.

Вчора нас поховано з Тобою, Христе…вчора нас з Тобою розп’ято.

Ісус Христос силою і діянням Святого Духа присутній в історії нашої Церкви і нашого народу. Ми добре знаємо цей Його і наш хресний шлях. Ще в недавньому минулому нашу Церкву і наш народ катували й розпинали, ложно свідчили на нас, у нас стріляли і кидали в тюрми. Однак ми все це пережили і, дякувати Богу, відродилися до нового життя спільноти Христових учнів. Якраз цього року минає 25-річчя легалізації та відродження нашої Церкви на рідній землі. Тож засилаймо молитви до престолу Всевишнього, дякуючи Йому за благодать і силу, яка допомогла нашому народові вистояти серед жахливих випробувань і страждань. Ця перемога – знак дієвої присутності воскреслого Спасителя між нами в далекому і недавньому минулому, а водночас запорука нездоланності нашого народу і в майбутньому.

Христос і сьогодні є з нами! Наші болі Він приймає так, немовби це Йому особисто завдавали рани. Це Його було зневажено побиттям молоді на Майдані... Це Він – перша жертва Небесної сотні

Сьогодні знову нам погрожують зброєю і залякують розділом країни та захопленням храмів. Але Христос і сьогодні є з нами! Наші болі Він приймає так, немовби це Йому особисто завдавали рани. Це Його було зневажено побиттям молоді на Майдані. Це Його зробили нужденним, коли добро народу розкрадала корумпована влада. Це Його ув’язнювали та несправедливо засуджували, виставляли нагим на морозі і катували викраденим. Це Він – перша жертва Небесної сотні. Його слова на хресті, що звучать сьогодні в сумлінні віруючих людей України, – «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять!» (Лк. 23,34), – стосуються насамперед тих державних і церковних лідерів, своїх і сусідніх, які підбурюють народ до сліпої агресії та ненависті: «Розіпни, розіпни Його!» (Лк. 23,21). Однак сила людської злоби, брехні і насильства є нічим порівняно із силою Божої правди й любові. Це Христос нас сьогодні підносить, і як Церкву, і як народ. Як у Воскресінні добро долає зло, так і в нашій історії любов переможе злобу й ненависть, а мир – усякі погрози війною.

Встаємо сьогодні з Тобою воскреслим.

Сила зброї никне перед славою Воскреслого, бо «сьогодні встаємо з Тобою воскреслим». Усі ми це відчуваємо, на рідній землі і на поселеннях. Сила Христового воскресіння сьогодні є нашою надією в церковному, суспільному та особистому житті. Не маємо певнішої і сильнішої допомоги – ні в міжнародній дипломатії, ні в силі військових потуг чи людських домовленостей, які готові за тридцять срібняків виставити ціну Неоціненному. У своєму воскресінні Христос силою Святого Духа чинить єдиним народом тих, хто колись протистояв один одному: «Нема юдея ані грека… ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі» (Гал. 3,28).

Учімося поважати і любити того, хто відрізняється від нас: думає по-іншому, дотримується інших звичаїв чи розмовляє іншою мовою – саме це є свідченням слави Воскреслого!

Знаком нашого «вставання» з воскреслим Спасителем, який підносить нас із «гробу» гріха, нехай стане наше оновлене Божою любов’ю ставлення до всіх без винятку людей. Любімо і обіймімо кожного, хто є поруч, у нашому селі, містечку, місті, у нашій області та на всій нашій Землі. Учімося поважати і любити того, хто відрізняється від нас: думає по-іншому, дотримується інших звичаїв чи розмовляє іншою мовою – саме це є свідченням слави Воскреслого! Усім людям, навіть тим, хто має злобу в серці і несправедливо нас обвинувачує, ми сьогодні проголошуємо радісну вістку про воскресіння. Бо ж знаком воскресіння є перемагати сили зла і ненависті Божою любов’ю та милосердям.

Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм.

За давнім церковним переказом, св. Андрій, ставши на київських горах, передбачив велику Божу славу для нашої країни: «Бачите ці гори? На них засяє благодать Божа, тут буде велике місто, і Бог спорудить багато церков». Сяйво Божої благодаті, про яке згадує наш апостол, –це світло Христового воскресіння, яке ніколи не переставало променіти над нашою землею, навіть у найтемніші періоди нашого національного і церковного буття. На нас сповнилися євангельські слова, що їх ми чуємо під час Пасхальної Літургії: «Світло світить у темряві і темрява його не подолала» (пор. Ів. 1, 5). Відблиском небесної слави воскреслого Спасителя є і наш Патріарший собор Воскресіння Христового, який ми посвятили минулого року. Він є для нас живим свідченням Христової перемоги, запорукою невмирущості нашого народу та знаком єднання всіх дітей нашої Церкви – в Україні і на поселеннях сущих.

Хоч би де ми були, – чи в Україні, чи на поселеннях, – пам’ятаймо про своє покликання, що випливає з нашого християнського та національного досвіду, а саме: свідчити про нездоланну силу Христового воскресіння, про неминучу перемогу правди над брехнею

Сьогодні, у цей радісний день Воскресіння Христового, благаймо нашого Спасителя, щоб світло Його воскресіння з новою силою засяяло над нашим краєм, щоб подолало темряву гріха, незгоди, страху і зневіри та скріпило всіх нас силою Святого Духа на розбудову справді вільної і Богом благословенної держави. Молімося особливо про дар єдності та однодумності для нашого народу. А ця наша духовна єдність дозволить нам відродити і обновити всі державні інституції на основі Божої правди і Божого закону. Хоч би де ми були, – чи в Україні, чи на поселеннях, – пам’ятаймо про своє покликання, що випливає з нашого християнського та національного досвіду, а саме: свідчити про нездоланну силу Христового воскресіння, про неминучу перемогу правди над брехнею, любові над ненавистю, добра над злом, життя над смертю.

Із такими думками єднаюся з вами в молитві і пасхальній радості, у любові та надії, бажаючи кожному з вас мирного і благословенного Воскресіння Христового. Пасхальним привітом обіймаю всіх вас! Нехай цього дня засмучені зрадіють, стривожені відчують певність християнської надії. Молитвою лину до поранених і стражденних, ув’язнених і вигнаних із рідної домівки, наших воїнів і всіх, хто стоїть на сторожі гідності людської особи в Україні. Усім вам зичу щедро поданих Господом пасхальних дарів.

Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога-Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами.

Христос воскрес! – Воістину воскрес!

+ СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, на свято Благовіщення Пречистої Діви Марії,

7 квітня 2014 року Божого

РОЗПОРЯДОК НА СТАСНИЙ ТИЖДЕНЬ І СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО.

УВАГА!!! ВІД 15 ДО 22 КВІТНЯ, ВСІ БОГОСЛУЖЕННЯ БУДУТЬ ЗА АДРЕСОЮ:

ul. Modzelewskiego 98a, 02-679 Warszawa, долішня частина церкви, біля МЕТРА ВІЕЖБНО (WIERZBNO). Напроти польського телебачення.

   17 квітня - ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР.

v о годині 18:00 - Утрення Страсей Христових (Страсті).

18 квітня - ВЕЛИКА П'ЯТНИЦЯ.

v о годині 16:00 - Вечірня з положенням Плащаниці. Біля години 17:30 - Єрусалимська Утреня. Церква відкрита до години 21:30, для молитовного чування.

19 квітня - ВЕЛИКА СУБОТА.

v о годині 9:00 - Літургія св. Василія Великого. ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК.

Церква відкрита до години 21:00, для молитовного чування.

v о годині 18:00 і 18:30 - ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК.

До сповіді можна приступити о 8:30 і  після Сл. Б. Або від 17:30 до 19:00.

20 квітня неділя -СВІТЛЕ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ 

v о годині 7:30 - ВОСКРЕСНА УТРЕНЯ. Божествена Літургія. Посвячення Пасок.

21 квітня - Світлий Понеділок.

v о годині 9:00 - Божествена Літургія.

22 квітня - Світлий Вівторок.

v о годині 9:00 - Божествена Літургія.

PORZĄDEK NABOŻEŃSTW W WIELKI TYDZIEŃ I ZMARTWYCHWSTANIE PAŃSKIEGO.

UWAGA!!! OD 15 DO 22 KWIETNIA 2014 R. WSZYSTKIE NABOŻEŃSTWA BĘDĄ ODBYWAĆ SIĘ W KOŚCIELE FRANCISZKANÓW NA MOKOTOWIE W DOLNEJ CZĘŚCI KOŚCIOŁA. 

ADRES: ul. Modzelewskiego 98a, 02-679 Warszawa, przy stacji: Metro Wierzbno, obok telewizji polskiej. Wejście od ul. Modzielewskiego 98a. 

17 kwietnia - Wielki Czwartek

o godzinie 18:00 - Jutrznia Męki Pańskiej. Czytanie 12 Ewangelii Pasyjnych. 

18 kwietnia - Wielki Piątek.

o godzinie 16:00 - Wieczernia (Nieszpory) z wyniesieniem Całunu (Płaszczenicy). Od razu, około godziny 17:30, odbędzie się Jerozolimska Jutrznia (przed całunem). 

19 kwietnia - Wielka Sobota. 

o godzinie 9:00 - Wieczernia z Liturgią św. Bazylego. Poświęcenie pokarmów. 
v о godzinie 18:00 і 18:30 - Poświęcenie pokarmów. 

Do spowiedzi można przystąpić о godzinie 8:30 lub po Św. Liturgii,  lub od godziny 17:30 до 19:00, z przerwami na poświęcenie pokarmów. 

Kościół otwarty do godziny 21:00 dla Adoracji przed Całunem (Płaszczenicą). 

20 kwietnia - Zmartwychwstanie Chrystusa. Chrystus Zmartwychwstał! 

o godzinie 7:30 - Jutrznia Paschalna. Święta Liturgia. Poświęcenie pokarmów. 

21 kwietnia - Poniedziałek Paschy. 

o godzinie 9:00 - Święta Liturgia. 

21 kwietnia - Wtorek Paschy. 

o godzinie 9:00 - Święta Liturgia. 

Wszystkich serdecznie zapraszamy do wspólnej modlitwy. 

Таїнство Єлеєосвячення (Соборування)

11 квітня (п'ятниця):

v о годині 17:30 - Літургія Переждеосвячених Дарів з ПРОПОВІДЮ.

v о годині 18:40 Чин Таїнства Єлеопомазання (Соборування). Молитва на оздоровленя душі і тіла. Помазання Єлеєм.

v ВІД ГОДИНИ 17:00 МОЖНА БУДЕ ПРИСТУПИТИ ДО СПОВІДІ. 

Таїнство Єлеєосвячення – це священнодія, у якій під час помазання тіла єлеєм на хворого призивається благодать Божа, яка зцілює душевні й тілесні немочі. Воно ще зветься соборуванням, бо звершується собором священиків у складі семи, хоча в разі потреби звершувати його може й один священик. 

Встановлене таїнство Соборування ще за часів апостолів для хворих людей і є одним із семи Таїнств Православної Церкви.

Помазання хворих здійснювали апостоли, про що читаємо у євангеліста Марка: "...багатьох хворих мазали олією, і хворі зцілялися" (Мк.6, 13). Найчіткіше свідоцтво про таїнство знаходимо у апостола Якова, який у своєму посланні пише: "Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім'я Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і підведе його Господь; і якщо він гріхи вчинив, простяться вони йому" (Як. 5, 14–15).

Під час помазання тіла освяченим єлеєм на хвору людину сходить благодать Божа, що лікує його тілесні й духовні немочі.

Видима сторона таїнства складається із семиразового помазання хворого освяченим єлеєм і читання молитов зцілення. Під час звершення цього таїнства лоб, щоки, груди і руки хворого помазу- ються єлеєм, у який додане червоне вино, як нагадування про пролиту за нас Христом кров. Перед кожним помазанням читається уривок із Євангелія про зцілення Господом і апостолами різнома- нітних хвороб, про необхідність віри, молитви і доброчесного життя для здоров'я. За вченням Православної Церкви, справжнє зцілення людини складається не тільки із відновлення її фізичного здоров'я, інакше сприймаються й хвороби, страждання і смерть. Віруючим це таїнство пропонується як можливість припинення процесу духовного і фізичного вмирання і можливість увійти в Царство Боже. Причиною занепаду і віддалення від цього Царства є гріхи людини, зокрема й неусвідомлені.

У цьому Таїнстві відбувається відпущення забутих, невисповіданих гріхів (але не свідомо прихованих!). Тому до Таїнства Соборування стають не лише хворі, а й фізично здорові люди, особливо під час Великого Посту.

Після участі в Соборуванні переважна більшість тих, що хворіють, зціляються, і полегшується перебіг хвороби. Прикладів таких зцілень – безліч. Але, на жаль, чудеса рідко переконують, бо жива віра приходить не від чудес, а від сприйняття серцем, коли його торкнеться благодать Божа, символом якої є єлей (освячена олія). Після закінчення останнього читання Святого Писання священик покладає розкрите (ніби руку Спасителя) Євангеліє на голови тих, що соборуються, і молиться про прощення їм гріхів.

Нині Соборування зазвичай здійснюється у храмі, для багатьох людей; тяжко хворих священики соборують, відвідуючи їх удома або в лікарні.

Як підготуватися до Таїнства Соборування. До цього таїнства спеціальної підготовки немає, але дуже важливим є особисте бажання і прагнення самої людини доторкнутися до благодаті Божої. Для людини, яка стає до Соборування, особливо важливою є віра – віра у те, що Господь Бог може її зцілити від духовних або ж тілесних хвороб. Без віри людини, бодай найменшої, годі чекати зцілення від Бога (про це свідчать безліч прикладів новозавітних зцілень хворих Господом Ісусом Христом, Який, перед тим як зцілити, питав про їхню віру у це).

У Церкві поширена практика поєднувати Соборування з іншими таїнствами – Сповіддю і Причастям, але ця практика народжена фактом прийняття Таїнства Соборування людьми, які шукають зцілення, але не живуть церковним життям, а отже, живуть без Сповіді й Причастя. Щоб прилучити нецерковну людину до цих двох важливих Таїнств, без яких немає спасіння, Церква пропонує поєднувати Таїнство Соборування зі Сповіддю і Причастям того самого дня, напередодні або ж наступного дня. Але для людей, що живуть повноцінним церковним життям і регулярно сповідаються й причащаються, необхідності у поєднанні цих трьох таїнств немає. Таїнство Соборування є окремим повноцінним Таїнством, яке не перебуває у залежності від будь-якого іншого Таїнства.

Діти до 7 років, котрі ще не сповідаються, у Соборуванні участі не беруть, адже головна причина хвороб – це гріх, якого немає у несвідомої дитини.

Як часто можна соборуватися. У Таїнстві Соборування частою участю зловживати не слід. Залежно від стану людини і її необхідності у цьому Таїнстві Церква практикує одне, щонайбільше – два Соборування на рік. А необхідність визначається у наступному – у хворобі, яку людина не в змозі сама подолати. Такі хвороби, зазвичай, породжені людським гріхом, якого хвора людина не може осягнути, усвідомити і, в результаті, покаятися у ньому. Саме у цьому – у допомозі усвідомити й простити раніше неусвідомлені гріхи – багато хто із святих отців Церкви і вбачає силу і роль Таїнства Соборування.

Сьогодні є багато таких християн, котрі ще жодного разу не ставали до цього Таїнства, і це нормально, бо якщо людина не має серйозних проблем із здоров’ям і не відчуває потреби у Соборуванні, то їй воно ще не потрібне.

Коли прийти. На загальне Соборування (під час Великого посту) у храм слід прийти заздалегідь (за 15 хвилин), щоб реєстратор записав ім’я того, хто буде соборуватися, (імена причасників Таїнства Соборування начитуються священиками багато разів протягом усього Таїнства).

Як одягнутися. Слід одягнутися так, щоб був вільний доступ до верхньої частини грудей (під шиєю) для помазання єлеєм (не вдягати високих светрів або ж гольфів). Під час таїнства здійснюватиметься семиразове помазання оливою у поєднанні з вином, тому вдягніться так, щоб одяг не торкався верхньої частини грудей і долонь. Також слід взяти із собою хустинку, щоб витерти надлишок оливи.

Після першого ж прийняття Таїнства Соборування багато хто із причасників зцілюється від хвороб. Та коли зцілення не настало відразу, не слід розчаровуватися і зневірюватися, адже Провидіння Боже щодо кожного з нас нам не відоме, і Господь знає краще від нас, коли нас зцілити, а коли й посилити хворобу, бо у хворобі ми змінюємося і стаємо ближчими до Бога і до власного спасіння. Однозначно, що кожний причасник Таїнства Соборування, який прийме це таїнство бодай із маленьким зернятком віри у нього, отримає особливу благодать Божу – дар зцілення й освячення, і воно, незалежно від видимих результатів, піде християнинові на велику духовну користь.

АДРЕС ЦЕРКВИ В ВАРШАВІ:
ВУЛ. ДОМАНІЕВСКА 20,  02-672 ВАРШАВА,  БІЛЯ МЕТРО ВІЛЯНОВСКА, В СТОРОНУ АЛ. НЕПОДЛЕГЛОСЬЦІ І ВУЛ. ДОМАНІЕВСКА, ВХІД ВІД ВУЛ. ДОМАНІЕВСКА. 

Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці facebook: Греко-Католицька-громада-в-ВаршавіGreckokatolicka-wspólnota-w-Warszawie.  

Доїзд:

Метром до зупинки: Віляновска;

Трамваї до зупинки: Метро Віляновска, номер трамваю: 4, 10, 14, 31, 35; 

Всі автобуси котрі доїждають до зупинки: Метро Віляновска, номери автобусів: 139, 165, 192, 217, 218, 319, 331, 365, 700, 709, 710, 715, 724, 727, 739. 
Теж наступні зупинки: Осіедле Доманіевска, Модзелевськіего, автобус номер 108, 174, 700. 
 КОНТАКТ:
тел.: +48519551748,
email: mirturkot@hotmail.com
тел.: +48789038509
email: cerkiew.warszawa@gmail.com

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ В ВАРШАВІ ВІД 7 ДО 15 КВІТНЯ 2014 Р.Б. 

11 квітня (п'ятниця): РЕКОЛЕКЦІЇ - ДНІ ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ.

v о годині 17:30 - Літургія Переждеосвячених дарів з ПРОПОВІДЮ.

v о годині 18:40 - Чин Таїнства Єлеопомазання (Соборування). Молитва на оздоровленя душі і тіла. Помазання Єлеєм.

v ВІД ГОДИНИ 17:00 МОЖНА БУДЕ ПРИСТУПИТИ ДО СПОВІДІ.

12 квітня: Лазарев.а Субота

v о годині 9:00 - Божественна Літургія - за здоров’я. Можна давати наміреня.

13 квітня: Квітна Неділя (Шуткова):

v о годині 9:00 - Божественна Літургія. Посвячення: Лози, Шутки. Посвячення Плащаниці. Закінченя реколекцій. Сповідь від години 8:30. 

PORZĄDEK NABOŻEŃSTW od 8 do 13 kwietnia 2014 r., W GRECKOKATOLICKIEJ WSPÓLNOCIE W WARSZAWIE, ul. Domaniewska 20  

11 KWIETNIA (PIĄTEK) REKOLEKCJE. 

o godzinie 17:30 - Liturgia Uprzednio Poświęconych Darów. 

o godzinie 18:40 - Obrzęd Sakramentu Namaszczenia Chorych. Obrzęd świętego oleju. 

OD GODZINY 17:00 MOŻNA PRZYSTĄPIĆ DO SAKRAMENTU SPOWIEDZI. 

12 KWIETNIA - SOBOTA ŁAZARZA. 

o godzinie 9:00 - Święta Liturgia (za zdrowie).

13 KWIETNIA - NIEDZIELA PALMOWA. WEJŚCIE JEZUSA CHRYSTUSA DO JEROZOLIMY. 

o godzinie 9:00 - Święta Liturgia. Poświęcenie palm. Odbędzie się poświęcenie CAŁUNU (Płaszczenicy). Zakończenie Rekolekcji.

Od godziny 8:30 SPOWIEDŹ.

O sakramencie namaszczaniu chorych. 

Sakrament sięga swymi korzeniami do pierwszych wieków Chrześcijaństwa. Modlitwa i namaszczenie olejem chorego, ukazuje wierność nauce zawartej w Nowym Testamencie: „Choruje ktoś pośród was? Niech wzywa prezbiterów Kościoła i niech się modlą nad nim, namaszczając go olejem w imię Pana! A modlitwa wiary zbawi dotkniętego słabością i Pan mu ulży, a jeśliby popełnił grzechy, będą mu odpuszczone" (Jk 5,13-16). Troska o chorych wiernych jest obowiązkiem całej Cerkwi. Obrzęd ten powinien być sprawowany w cerkwi, w obecności tak wielu parafian, jak to tylko możliwe. Jeśli chory nie może się poruszać, wówczas obrzęd jest sprawowany w domu lub tez w szpitalu.

„W obrzęd uzdrowienia powinna być zaangażowany cała Cerkiew, ponieważ choroba jednego z członków, podobnie jak grzech każdego z nich, dotyka całej Cerkwi." Takie właśnie znaczenie ma również cerkiewny wymóg, aby obecnych było siedmiu prezbiterów, którzy siedmiokrotnie czytają Ewangelię oraz modlitwy, w czasie których pomazują chorych olejem.

Kto może przystąpić do sakramentu? 

Do sakramentu nie mogą przystępować dzieci do 7 roku życia – jedynie w drodze wyjątku namaszczane mogą być dzieci poważnie chore. Wierni pragnący przystąpić do sakramentu winni w nim uczestniczyć od samego początku, podając jednocześnie swoje imiona na kartkach „O zdrawije", które w czasie odprawiania sakramentu będą siedmiokrotnie czytane.

Wierni, którzy przystępują do sakramentu, wyrażają swoją wiarę i nadzieję na Bożą pomoc. Ufność Bogu wymaga wytrwałości i z tego powodu Cerkiew nie zezwala na wielokrotne uczestnictwo w sakramencie. Tym bardziej niedopuszczalnym jest wielokrotne uczestnictwo w sakramencie sprawowanym w różnych parafiach.
Sakrament ma na celu uzdrowienie naszego ciała. Cerkiew wyraża jednak wielką troskę o dusze wiernych, dlatego w okresie Wielkiego Postu, bezpośrednio po sakramencie, odprawiana jest Liturgia uprzednio poświęconych Darów. W czasie Liturgii wszyscy przystępujący do sakramentu Namaszczenia powinni przystąpić do sakramentu Spowiedzi i Eucharystii. Często choroby cielesne są emanacją choroby duszy. Oczyszczenie duchowe, poprzez przystąpienie do Eucharystii, pomaga więc uzdrowić nasze ciała.