ПРАЗНИК ПОКРОВУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАЗНИКА ПОКРОВУ. ПРАЗНИК ПОКРОВУ В УКРАЇНІ. ДУХ БОГОСЛУЖЕННЯ ПРАЗНИКА.

Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрову Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж до сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земне і людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Від самого початку існування нашої держави ми постійно мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої допомоги й опіки, проти якої не може встояти жодна людська сила, а тією поміччю був якраз покров Пречистої Діви Марії. Тому празник Покрову завжди був і є для нашого народу днем великого вияву любови і вдячности до Пресвятої Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрова й заступництва.

ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАЗНИКА ПОКРОВУ

   Головний мотив, який причинився до встановлення цього празника, це видіння святого Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби. Ціле місто й народ перебували у великій тривозі. У храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де зберігалася її риза, правиться всеночне. Молячись, народ переповнив церкву. Між народом ревно молиться про охорону міста святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфанієм. Відправа закінчується. Святий Андрій бачить, як від царських дверей — так звалися у греків головні вхідні двері церкви — йде світлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводі святого Йоана Хрестителя і святого Йоана Богослова та при співі великого хору святих. Божа Мати підходить до престолу, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор, по-грецьки мафоріон, і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Святий Андрій та Епіфаній, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб врятувати місто. Звістка про чудо блискавкою розноситься по всьому місті. Вороги відступають. Місто врятоване.

Від тієї хустки-покрова і празник дістав свою назву. Покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.

   Ким був святий Андрій Юродивий? Назагал історики вважають, що він за походженням був скитом-слов'янином з південних земель Руси-України. Разом з иншими невільниками опинився в Царгороді в одного багатого пана. Тут пізнав і полюбив християнську віру. Роздумуючи над словами святого апостола Павла: "Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні" (1 Кор. 4, 10), — він почав поводитися, як нерозумний-юродивий, звідси і його назва. Діставши від пана свободу, він багато часу проводив у молитві й читанні святих книг.

    Коли жив святий Андрій і коли було чудо покрова? На це питання тяжко дати чітку й задовільну відповідь. Думки істориків розділилися. Одні кажуть, що святий Андрій жив за панування цісаря Льва І Великого (457-474), тобто у V ст., більшість пересуває роки життя святого Андрія на часи цісаря Льва VI Мудрого (886-911), тобто на початок X ст.

    Свято Покрову у греків було місцевим празником і після падін¬ня Царгорода в 1453 р. його перестали святкувати. Не знати також, чому якраз 1 жовтня стало днем празника. Можливо, що того дня святий Андрій мав видіння, а можливо тому, як дехто думає, що того дня Східна Церква відзначає пам'ять святого Романа Сладкопівця, який склав багато гимнів у честь Пречистої Діви Марії. Наступного дня після празника наша Церква святкує пам'ять святого Андрія Юродивого.

    Празник Покрову має службу великих свят зі всеночним, але не належить до 12 великих празників. Він не має ані перед- ані попразденства. Львівський Синод 1891 p., редукуючи празники, наказав цей празник переносити на неділю.

ПРАЗНИК ПОКРОВУ В УКРАЇНІ

   Східна Церква у своїх богослужбах залюбки підкреслює три найбільші привілеї Пресвятої Богородиці: її богоматеринство, її вседівицтво і її заступництво за нас перед Богом. І якраз цей третій привілей Божої Матері найбільше припав до серця нашому народові. Наші князі, королі, військо, козаки й гетьмани радо вибирають Пречисту Діву Марію за свою покровительку й опікунку.

     Князь Ярослав Мудрий у 1036 році розбиває печенігів і з вдячности до Бога і Його Пресвятої Матері будує в Києві собор святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах. У 1037 році у церкві Благовіщення він віддає увесь народ під опіку Божої Матері. І так, з волі нашого монарха Пресвята Богородиця стає офіційною Заступницею, Покровителькою і Царицею нашого народу.

   До неї в тяжкі хвилини звертаються наші князі і їхнє військо. Князь Мстислав, що княжив у Тьмуторокані, у бою з черкесами обіцяє збудувати церкву в честь Божої Матері, якщо вона допоможе йому перемогти ворога. Він перемагає і радо виконує свою обітницю.

 Князь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що перемогу над половцями завдячує Богові і Пречистій Діві Марії. Він навіть укладає окрему молитву в її честь. Наші князі і їхнє військо, йдучи в похід проти половців у 1103 p., складають обіти Богові і Пречистій Діві Марії і вщент розбивають половців. Князь Ігор Святославич, герой епосу "Слово о полку Ігоревім", після втечі з неволі, йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері Пирогощі, щоб подякувати їй за допомогу і рятунок. Галицький король Данило після успішного походу на Чехію поспішає з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі та складає до її стіп багаті дари.

 Деякі наші князі на своїх печатках використовують іконки Божої Матері або молитви до неї. У нові часи в Україні знайдено дуже старовинні золоті, бронзові й мідні нашийні іконки, які по-грецьки називають енколпіями. Один з таких енколпіїв має грецький напис: "Богородице, будь моїм покровом і охороною, амінь".

 Наші славні запорожці на Січі збудували церкву в честь Покрову Пресвятої Богородиці з іконою її покрову. На іконі понад Пречистою був надпис: "Ізбавлю і покрию люди моя... ", а від запорожців, що під іконою, простягнена лента вгору до Божої Матері з написом: "Молим, покрий нас честним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла". Вибираючись в похід на ворога, козаки вислухували молебень до своєї Покровительки і ревно співали "Под твою милость". Вернувшись щасливо з походу, поспішали до неї зі щирою подякою. В їхній бойовій пісні "Нумо, хлопці, до зброї" є такі слова: "Нам поможе святий Юр ще й Пречиста Мати турка звоювати".

 За прикладом своїх провідників й увесь наш народ плекав глибоку набожність до Пресвятої Богоматері як своєї Опікунки, Покровительки і Заступниці. Він завжди з великим довір'ям звертався до неї і благав її допомоги чи то в справах особистих, чи родинних, чи в часи всенародного лихоліття. Її свята ікона знаходиться в кожній українській хаті. Історія нашого народу записала багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім під час нападу ворогів на нашу землю.

 Хто не знає чудесну охорону почаївського монастиря в липні 1675 року перед турецькою облогою? На ревну молитву монахів і вірних Пресвята Богородиця з'явилася над монастирською церквою і своїм омофором заслонила монастир. Ту чудесну подію увіко-вічнила пісня в честь Божої Матері "Ой, зійшла зоря вечеровая, над Почаєвом стала".

 Почитання Пресвятої Богородиці в українському народі, як Заступниці і Покровительки, найкраще з'ясовує сільська хроніка Яжова Старого в Галичині. Згадуючи про страшні татарські напади і небесну опіку Пречистої Діви Марії, у хроніці сказано: "Нарід перестрашений і збідований втікав до своєї церковці, падав на коліна перед іконою Божої Матінки, молився гаряче й ніколи не був позбавлений її опіки".

 ДУХ БОГОСЛУЖЕННЯ ПРАЗНИКА

    Богослуження цього празника віддзеркалюють глибоку і давню віру Східної Церкви й нашого народу в заступництво й опіку Пресвятої Богоматері. 

   На стихирах малої вечірні Церква закликає всіх вірних святкувати празник Покрову: "Прийдіть, всі любителі празника, і прославмо чесний покров Божої Матері. Вона бо до Сина благально руки простерла, а її святим покровом увесь світ покритий. Тому устами й серцем, піснями і співами духовними, з усіма, що прибігають, празнуймо світло".

    У стихирах вечірні й утрені, у тропарі й каноні свята Церква виливає і оспівує свою дитинну любов, беззастережне довір'я в її могутню опіку і швидку допомогу, її значення в нашому спасенні та превелике материнське милосердя. "Богородице чиста, — співаємо в першій стихирі великої вечірні, — ти велике заступництво для печальних. Ти скора помічниця, спасення й укріплення світу. Ти глибина милости, джерело Божої мудрости, для світу покров. Величаймо, вірні, і славімо невимовно її світлий омофор. Благодатна, радуйся з Тобою Господь, що подає світові велику милість".

   У сідалні на третій пісні канона сказано: "Ревна й непобідна Заступнице, уповання певне й бездоганне, стіно, покрове і пристановище прибігаючих до Тебе, Приснодіво чиста, моли з ангелами Твого Сина й Бога, дати світові мир і спасення і велику милість".

    Тропар дев'ятої пісні канона славить її привілей зціляти недуги душі й тіла та вибавляти від усіх бід: "Ти приняла від Бога дар, щоб, як Божа Мати, зціляти недуги всіх християн і від бід вибавляти і гріхи прощати і з неволі та від усякої нужди спасати. Тож і нами не погорди, Госпоже, бо ти знаєш, чого потребуємо: здоров-ля для тіла і спасення для душі". 

    Святий Отець Пій X в 1912 році сказав до нашого єпископа Микити Будки такі слова: "Ваш народ не може загинути, бо має дві запоруки: ваш народ любить Євхаристійного Ісуса і Пречисту Діву Марію. З цими запоруками народ не може пропасти".

  Так, ми сильно віримо, що гаряча набожність нашого народу до Пресвятої Богородиці, як своєї Покровительки й Заступниці, є найкращою запорукою, що вона ніколи не опустить нашого народу і заступиться за нього перед своїм Сином та випросить у Нього ту превелику ласку, що на наших рідних землях упаде царство тьми й неволі і знову запанує царство її Божого Сина. А тоді знову, як колись, наш народ сотнями й тисячами попливе до її престолів, щоб віддати їй честь, як своїй вірній і невтомній Заступниці, Опікунці й Цариці.

o. Катрій Юліян ЧСВВ, Пізнай свій обряд.

ДУШПАСТИРСКІ ОГОЛОШЕННЯ І РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ГРОМАДИ В ВАРШАВІ УГКЦ В ПОЛЬЩІ, ВІД 12 ДО 19 ЖОВТНЯ 2014 Р. Б.

ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР

12-10-2014 р. неділя: 18-та неділя по Зісланні Святого Духа. Преподобного Киріяка, самітника.

13-10-2014 р. понеділок: Священномученика Григорія, єпископа Великої Вірменії.

14-10-2014 р. вівторок: ⊕ Покров Пресвятої Богородиці. (Переносимо на неділю 19 жовтня).

15-10-2014 р. середа: Священномученика Кипріяна; мучениці Юстини; преподоюного Андрія, Христа ради юродивого.

16-10-2014 р. четвер: Священномученика Діонісія Ареопатіга.

17-10-2014 р. п’ятниця: Священномученика Єротея, єпископа Атенського; Преподобного Франціска Асижського.

18-10-2014 р. субота: Мучениці Харитини.

19-10-2014 р. неділя: 19-та неділя по Зісланні Святого Духа.

⊕ Покров Пресвятої Богородиці. † Апостола Томи.

ОГОЛОШЕННЯ

1. Божественна Літургія служиться в кожну неділю о годині 9:00. Просим передавати нашим людям, що в Варшаві при вул. Доманіевска 20, є друга громада УГКЦ.

2. 14 жовтня випадає празник: Покров Пресвятої Богородиці. Цей празник переносимо на 19 жовтня, тобто на неділю. Після Літургії буде мирування.

3. Дякуємо всім тим, котрі прийшли, щоб привітати Кардинала Казімєжа Нича, який 5 жовтня біля 21:00 відвідав нашу спільноту. Ми склали подяку за те, що можемо користати з їхнього храму.

4. 6 жовтня ми молилися Акафист перед іконою Пресвятої Богородиці з Ченстохови. Це була наша спільна молитва за яку всім дякуємо.

5. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці:

facebook.com/cerkiew.warszawa

6. До вашої інформації, подаємо контактні дані:

тел.: +48519551748, email: mirturkot@hotmail.com

тел.: +48789038509, email: cerkiew.warszawa@gmail.com

ОГОЛОШЕННЯ В П’ЯСЕЧНО

1. Всі богослужіння відбуваються в каплиці, біля парку, при вул. Chyliczkowska 20e 05-500 Piaseczno. Просимо всім передавати що в П’ясечні є парафія УГКЦ. В кожну неділю, Божественна Літургія о годині 12:00. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці: facebook.com/cerkiew.greckokatolicka.piaseczno

2. Від 19 жовтня 2014 в П’ясечні будуть проводитися уроки української мови. Початок о годині 11:00 в приміщені цієї школи. Всіх батьків заохочуємо, щоб приводити дітей на навчання.

3. 19 жовтня 2014 після Літургії відбудеться святкова зустріч, яку приготовляють парафіяни з П’ясечна. Це є день коли святкуємо свято Покрови, тому всіх запрошуємо на цю зустріч, яка вібудеться в шкільному залі.

ВАША ЕМІНЕНЦІО - СКЛАДАЄМО ВАМ ЩИРУ ПОДЯКУ.

Вечером біля години 21:00, Греко-Католицька Громада в Варшаві УГКЦ в Польщі, в неділю 5 жовтня 2014 р. разом зі своїм душпастерем о. Мирославом Туркотом, привітала Кардинала Казімєжа Нича Митрополита Варшавського Римо-Католицької Церкви. Вірні подякували Кардиналу за співпрацю, і що в особливий спосіб, вдячні за приміщення в Варшаві і Пясечні, з яких користають громади УГКЦ. Як було наголошено, що в цьому місці, Церква віддихає двома легенями - Схід і Захід. Це живий приклад, як можна спільно прославляти Бога в різних традиціях.

Це все може відбуватися завдяки співпраці з о. Янем Зєлінським парохом римо-католицької парафї Пресвятої Богородиці Матері Церкви. Всечесніший о. Янє, дякуємо за співпрацю і вашу відкритість. 
Це завдяки цій співпраці, тут моляться греко - католики з Польщі і України. В ці важкі часи для України, можемо заносити свої молитви до Господа. Ваша Еміненціо, о. Парох, ми дякуємо за поміч, але просимо про молитву і дальшу співпрацю - в своїх словах зазначили вірні. На знак нашої вдячності прийміть від нас ці квіти і подарунки. Тут вірні вручили квіти Кардиналу і Пароху, а о. Мирослав подарував кардиналу чотки.

Всі разом заспівали Кардиналові Казімєжу - Многая Літа!
Його Еміненція Кардинал Казімєж Нич, провів з вірними коротку розмову питаючи, як тут живеться, чи мають працю, а теж як виглядає ситуація в Україні.

Його Еміненція Кардинал Казімєж Нич, провів з вірними коротку розмову питаючи, як тут живеться, чи мають працю, а теж як виглядає ситуація в Україні. На кінець відвідин Кардинал, зложив свій підпис, до Євангелії.  
На кінець відвідин Кардинал, зложив свій підпис, до Євангелії. 

Цього дня Кардинал відвідав римо-католицьку парафію при вул. Доманєвска 20 в Варшаві і разом з вірними зустрічав ікону Пресвятої Богородиці з Ченстохови. В цій урочистості, теж брав участь о. Мирослав Туркот греко-католицький душпастир в Варшаві при вул. Доманєвска 20 і Пясечні, УГКЦ в Польщі. 
Кардинал, під час головних богослужінь, подякував о. Яну Зєліньскому за те, що прийняв греко-католицьку громаду і наголосив, що тут з приміщень користає Греко-Католицька Церква.

З Благословення Високопреосвященого Архиєпископа Йоана Мартиняка Митрополита Перемисько-Варшавського УГКЦ, від 26 січня 2014 р. відкрито нове душпастирство в Варшаві. Богослужіння відбуваються в Мокотовському районі Варшави, вул. Доманіевска 20, 02-679 Варшава, в долішній частині римо-католицької церкви. Церква є велика, має 270 сидячих та багато стоячих місць. Прикрашена іконами сприяє молитовному зосередженню. Запрошуємо всіх до спільної молитви.

ДУШПАСТИРСКІ ОГОЛОШЕННЯ І РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ГРОМАДИ В ВАРШАВІ УГКЦ В ПОЛЬЩІ, ВІД 5 ДО 12 ЖОВТНЯ 2014 Р. Б.

ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР
5-10-2014 р. неділя: 17-та неділя по Зісланні Святого Духа. Священномученика Фоки, єпископа Синопійського; пророка Йони.
6-10-2014 р. понеділок: Зачаття св. Йоана Христителя.
7-10-2014 р. вівторок: Первомучениці Теклі, рівноапостольної.
8-10-2014 р. середа: Преподобної Єфросинії.
9-10-2014 р. четвер: ⊕ Переставлення Апостола Йоана Богослова.
10-10-2014 р. п’ятниця: Мученика Калістрата та інших; преподобного Ніла Ґроттафератського.
11-10-2014 р. субота: Ісповідника Харитона; Вячеслава князя чеського.
12-10-2014 р. неділя: 18-та неділя по Зісланні Святого Духа. Преподобного Киріяка, самітника.

ОГОЛОШЕННЯ
1. Божественна Літургія служиться в кожну неділю о годині 9:00. Просим передавати нашим людям, що в Варшаві при вул. Доманіевска 20, є друга громада УГКЦ.
2. Сьогодні в вечері біля години 20:00 нас відвідає (тут на долині в каплиці) єпископ Кардинал Казімєж Нич Метрополит Варшавський Римо-Католицької Церкви. Хто зможе, то просимо прийти, щоб спільно подякувати за співпрацю і поміч в приміщені з яких користаємо, ми вірні УГКЦ в Варшаві і Пясечні. Хто має можливість, то може прийти в вишитих сорочках.
3. Сьогодні о годині 18:30 наші брати римо-католики будуть зустрічати ікону Пресвятої Богородиці з Ченстохови. Нас запрошено на цю урочистість. Хто бажає, може взяти участь в цій урочистості.
4. 6 жовтня 2014 р. Тобто в понеділок, о годині 16:15 будемо співати Акафист до Пресвятої Богородиці, перед іконою Богородиці з Ченстохови. Ця ікона буде в головній частині костелу, тобто на горі. Просимо всіх приєднатися до спільної молитви.
5. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці:
facebook.com/cerkiew.warszawa
6. До вашої інформації, подаємо контактні дані:
тел.: +48519551748, email: mirturkot@hotmail.com
тел.: +48789038509, email: cerkiew.warszawa@gmail.com

 

ОГОЛОШЕННЯ В П’ЯСЕЧНО
1. Всі богослужіння відбуваються в каплиці, біля парку, при вул. Chyliczkowska 20e 05-500 Piaseczno. Просимо всім передавати що в П’ясечні є парафія УГКЦ. В кожну неділю, Божественна Літургія о годині 12:00.
2. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці: facebook.com/cerkiew.greckokatolicka.piaseczno

АКАФИСТ ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

• 6 жовтня 2014 р. о годині 16:15 - Греко-Католицька громада УГКЦ в Варшаві, вул. Доманєвска 20, буде молитися перед іконою Ченстоховської Богородиці.

     На запрошення пароха, римо-католицької парафії Пресвятої Богородиці Матері Церкви при вул. Доманєвска 20 в Варшаві, греко-катоицька громада проведе молитву відспівування акафиту.

     Греко-католицька громада в Варшаві при вул. Доманєвска 20, повстала з благословення Архиєпископа Йоана Мартиняка Митрополита Перемисько-Варшавського УГКЦ в Польщі, і діє від 26 січня 2014. Громада інтенсивно розвивається, а кількість вірних за кожним разом збільшується.

    В особливий спосіб потрібно подякувати римо-католицькому пароху кс. Яну Зєлінському, за відкритість, гостиність і позволення на користування з приміщень костелу. Сердечна подяка для всіх римо-католицьких священиків тієї парафії, котрі про існування греко-католицької громади, передають нашим вірним.

    Цілу програму, перебування ікони Пресвятої Богородиці з Ченстохови в цім костелі, можна перевірити за адресою:

domaniewska.pl/#program

   СЕРДЕЧНО ВСІХ ЗАПРОШУЄМО НА СПІЛЬНУ МОЛИТВУ.

СЛОВО НА ВСЕСЛАВННЕ ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА СВЯТИТЕЛЯ АНДРЕЯ, АРХИЄПИСКОПА КРИТСЬКОГО

   Ми славимо Хрест, і вся Церква наповнюється блиском слави. Ми славимо Хрест, і обличчя всієї вселенної освітлюється сяйвом радості. Ми славимо Хрест, і розсівається морок, і розливається світло. Ми славимо Хрест, і з Розп’ятим підносимося, щоб, залишивши внизу землю разом з гріхом, здобувати небо й небесне. Хрест воздвигається, і гамірні клики демонів замовкають. Хрест воздвигається, і ворожа сила сатани, вражена, падає і розбивається. Хрест воздвигається, і всі віруючі сходяться. Хрест воздвигається, і міста торжествують, і народи здійснюють святкування. Так, один вже спогад Хреста спонукає до життєдайної радості і полегшує обтяжливу скорботу. 

   Наскільки ж важливо бачити самий образ Хреста? Споглядання на Хрест вдихає мужність і проганяє страх. Так важливе здобування Хреста! Хто здобув Хрест, той здобув скарб. Ви, можливо, думаєте, що я під скарбом розумію золото, або маргарити і дорогоцінні камені Індії, якими спокушаються люди тілесні, віддані суєтності? Ні. Кращим і найдорогоціннішим з усіх скарбів, і по імені і по якості, по всій справедливості є, на мою думку, Хрест, на якому, через який і в якому утверджено і воздвигнуто будівлю нашого спасіння. Якби не було Хреста, то і Христос не був би розп’ятий. Якби не було Хреста, то й Життя не було б прибите до древа. А якби Життя не було прибите, то лише витекли б з ребра потоки безсмертя – кров і вода, що очищає світ, рукописання гріха не було б розірвано, нам не була б дарована свобода, ми не змогли б насолоджуватися древом життя, не відчинився б для нас рай, полум’яна, обернена до нас зброя не відступила б від Едему, і розбійник не став би мешканцем раю.

      Що я кажу? Якби не було Хреста, то і Христос не був би на землі. А якби не був Христос на землі, то не було б і Діви, і другого родження Христового, Бог не воплотився б, не було б Немовляти, ні ясел, ні пелен, ні обрізання восьмиденного, ні виховування, ні слухняності батькам, ні тілесного зростання, ні появлення в світі; не було б ні хрещення, ні чудес, ні Юди зрадника, ні судді Пилата, ні натовпу юдеїв, що з криком вимагав розіп’яти Неповинного. Якби не було Хреста, смерть не була б подолана, ад не був би спустошений, і ворожий змій не був би убитий. Тому Хрест – великий і дорогоцінний здобуток! Великий тому, що через нього явлені великі благодіяння, тим більше великі, що чуда і страждання Христові здобули перемогу над всією вселенною. Дорогоцінний, оскільки Хрест служить знаком страждань Христа і Його перемоги. Страждань: бо Він добровільно скуштував на ньому смерть. Перемоги: бо ним вражений диявол, переможена смерть, ворота адові знищено, і Хрест став спільним спасінням для всього світу.

    Хрест – надія християн, порятунок тих, що у відчаї, пристанище знеможених, лікар немічних, подолання пристрастей, податель здоров’я, життя помираючим, законоположник благочестя, приборкувач нечестивого злослів’я. Хрест – зброя проти ворогів, скіпетр царства, діадема краси, закон неписаний, образ неописанний, жезл сили, твердиня віри, підпора старості, провідник для сліпих, світло для тих, які перебувають у темряві, наставник нерозумним, учитель юнакам, заступник дітям, пестун немовлятам, переможець гріха, вісник покаяння, оповісник правди. Хрест – драбина на небо, шлях до чесноти, запорука життя, смерть для смерті, відображення тління, погашення вогню, відвага до Бога, ключ до небесного царства. Хрест – сторож вночі, фортеця удень, провідник у мороці, той, хто здержує в радості, той, хто підбадьорює в печалі, заступник, той, хто умилостивлює, примиритель, поборник, захисник, покровитель. Хрест – помічник у спокусах, хоронитель у небезпеках, утішитель в скорботах, покровитель в потребах, керманич на морі, відрада в нещастях. Хрест – охоронець сплячих, чуває з тими, хто чуває, співробітник з працюючими. Хрест – сила безсильних, спокій обтяжених, пожива голодних, покріпитель посників, порадник подвижників, зодягнення нагих, супутник подорожуючих.

     Хрест – приборкувач багатих, промислитель про бідних, заступник вдовиць, покровитель і годувальник сиріт. Хрест – честь правителів, кріпкість Владик, перемога володарів, печать дівства, союз подружжя. Хрест – хранитель міст, огородитель помешкань, посередник приятелів, месник ворогам, противник супостатам, переслідувач поган, оборонитель від варварів, охоронець тиші. Хрест – цар любові, примиритель світу, союз творіння, визначник кордонів любові – висотою неба, глибиною землі, довжиною і шириною вселенної. Коротко кажучи, Хрест – глава страждань Христових, вінець звершених для нас чудес.

    Тому-то Хрест іменується славою Христовою і висотою Христовою. Тому-то він і вшановується чашею жаданою і сукупністю страждань Христових, за нас перенесених. А що Хрест становить славу Христову, послухай про це самого Христа. Він говорить: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в Ньому» (Йо 13,31). Також: «Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у Тебе перед тим, як постав світ!» (Йо 17,5). І ще: «Отче, прослав своє ім’я! І голос із неба злинув: І прославив, – і знову прославлю!» (Йо 12,28). Тут Христос говорить про ту славу, яка супроводжувала Його Хрест, – тобто про сум’яття тоді стихій і співстраждання природи. Бо належало, щоб творіння співчували Творцю. А що Хрест становить і висоту Христову, послухай, що сказав Христос: «Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе» (Йо 12,32); і в іншому випадку: «Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним» (Йо 3,14). Для чого? «Щоб кожен, хто вірує у Нього, жив життям вічними» (Йо 3,15). Чи бачиш, що Хрест становить славу і висоту Христову?

     Чи хочеш знати, що таке слава, і що таке висота Христова? Зверни увагу на те, що говорить Давид: «Вознесись, Боже, над небесами, і по всій землі хай буде Твоя слава!» (Пс 107,6). І знову Ісая, від особи Христа: «Тепер я встану, каже Господь; тепер я піднімусь, тепер я підведусь угору» (Іс 33,10; пор. Пс 11,6). І так оскільки слава полягає у висоті, то й Христос, вознісшись на Хрест, прославляється. Якщо ж Хрест Христовий становить славу, то і в теперішній день воздвигається Хрест для того, щоб Христос прославився. Не Христос підноситься, щоб славився Хрест, але воздвигається Хрест, щоб прославився Христос. А Христос прославляється, щоб нас піднести з собою. Тому, коли воздвигається Хрест, тоді з ним співвозноситься і дух благочестивих. Прославляється Христос, а з Ним прославляються ті, які славлять Його. Воздвигається Хрест, і перемагається гординя демонська. Прославляється Христос, і древньозлобний змій осоромлюється. Воздвигається Хрест, і підносить тих, що впали. Прославляється Христос, і затирається сором повалених гріхом. Воздвигається Хрест, і падають ідоли. Прославляється Христос, і знищується диявол. Воздвигається Хрест не тільки тому, що Христос був піднесений на ньому, але й тому, що будучи знайденим, викрив безумство юдеїв.

    А коли і як знайдений Хрест? – За імператорів, віруючих у Христа; втім не так він знайдений, якби хтось навмисне приготував Хрест, щоб обманути народ якоюсь правдоподібністю, але здобутий силою Божественною і правдивою, одиноко силою і твердістю віри. Бо Хрест – скарб Божий. Коли Господь життя і смерті через три дні після хресної смерті воскрес, тоді юдеї, уражені стрілами заздрості і одержимі страхом (щоб які-небудь з високошанованих і священних знарядь страждань Христових, зберігшись, не стали знаряддями помсти юдеям та захисту для християн), закопали [знаряддя страждань] в землю, і таким чином приховали скарб – тобто Хрест – та всі інші хресні знаряддя, такі як цвяхи, копіє і напис, зроблений Пилатом і повішений на Хресті. Але коли Бог вручив християнам Царські скіпетри і всю владу над Римлянами, в той самий час Йому було угодно відкрити Хрест через благочестиву жінку, жінку Царицю, жінку, яка прикрашалася царською мудрістю; [Бог] благоволив відкрити [Хрест] за царювання її сина над християнами без усяких людських зусиль, умудрив жінку (скажімо так) Божественною своєю Богомудрістю, щоб вона, користуючись почасти царською величчю, почасти силою слова, властивою царській особі, використала все, що лиш могло спонукати непохитне серце юдеїв. І ось, всесвітній скарб не довго скривався від Цариці, яка шукала його без всякого зволікання. Божа рука скоро подала їй дар свій, тобто той самий Хрест Господній, який нині воздвигається для цілої вселенної, а разом з ним вручила також інші знаряддя, якими звершилося блаженне і спасенне для світу страждання. Тому-то ми нині й торжествуємо, тому й святкуємо, бо в теперішній день знайдена давно прихована святиня; бо цей затаєний скарб, будучи вилученим з землі, возсіяв як золото; бо найясніший прапор царства Христового, передше закопаний, проник на світло; бо буря демонська втихла при появі Хреста; бо меч проти ворогів, меч самокований, заблистів з темряви; бо Церква прийняла свою прикрасу; бо та, що володіє скарбами, знайшла загублену драхму; це – Хрест Христовий, знамення Господнє, зброя спасіння, Царська влада, трофей перемоги, посередник між небом і землею, твердий союз віруючих, слава Апостолів, свічадо Пророків, вінець Мучеників, запорука тих, що поклоняються Христові.

З того часу, як існує Хрест Христовий, Христу приноситься поклоніння. З часу Хреста Христового ми пізнали Сина Божого. З часу Хреста Христового ми шануємо Сина з Отцем. З часу Хреста Христового обряди юдейські усунені, поганство впало, християнство возвеличилось, повітря освятилось, ми звільнилися від кривавих жертв, зробившись учасниками в Безкровному жертвопринесенні. З часу Хреста Христового розсіявся демонський сморід, і ми стали вдихати духовний запах розлитого мира ( пор. П.п 1,3). З часу Хреста Христового обернулися в ніщо міфічні родоводи богів. З часу Хреста Христового ми сповідуємо таїнство Богонародження Ісусового по людськості. З часу Хреста Христового ми пізнаємо безпочаткове Начало, що походить від Начала предвічного. З часу Хреста Христового ми навчені вірувати в Отця і Сина, і Святого Духа, та відкинули згубне і суєтне марення поганського багатобожжя. З часу Хреста Христового ми відігнали від себе тіні раніше знаменних образів і примирилися з світлом істини благодаттю. З часу Хреста Христового смерть погорджується, ідоли розбиті, заколення тварин в жертву припинилися, демони прогнані, ідольські капища зруйновані вщент. Всюди Церкви, вівтарі, співи, всенічне чування; всюди богослов’я, звершення хрещення, одностайність віруючих, пізнання Писань, презирство до земного, здобування небесних благ, спілкування з Богом. Але для чого багато говорити? З часу Хреста Христового люди співмешкають з Ангелами, небо відкрите для земнородних, і Бог присутній і вселяється між людьми.

     О Хресте, Христова і наша багатоіменита похвало! О древо благознамените, на якому Христос розпростерся! Лозо безсмертя, з якої Христос-виноград виточує для нас життєдайне пиття! О Хресте, яким стерте рукописання гріха і накреслений завіт свободи! О Хресте – скарбе незчисленних благ, путівнику до раю, ключнику царства, той, що відпускає гріхи, той, що дарує перемогу. Христос, розп’ятий на тобі, учинив тебе древом життя. Христос, прибитий до тебе, учинив тебе драбиною, що провадить до небес. Христос, повішений на тобі, явив тебе заступником благословення. Христос, розпростертий на тобі, розв’язав узи скованих гріхом. Христос, добровільно вознесений на тебе, співвозніс з собою світ. Христос, вознесений на тебе заради нас, стягнув мідяного змія, вознесеного на стяг. Немає більше мідяного змія, який через один погляд на нього зціляв рани уражених зміями. Немає вже більше змія, що стереже п’яту при дорозі (пор. Чис 21,8). Вже більш не проклятий кожний, хто висить на дереві (пор. Втор 21,23). Яким це чином? Таким, що благословенне Дитя Ісус, Син Божий, перемінив нам клятву на благословення. Хрест вже не є більше предметом прокляття; клятва прибита до Хреста; Христос знищив клятву і возвів на нас благословення.

    Цей-то Хрест Христовий стався для нас джерелом усіх благословень. Він називається різними іменами. Він іменується жезлом правоти, царства, сили, спадкоємства: «Престол Твій, Боже, по віки вічні; берло правоти – берло царства Твого», «Визволив єси жезлом спадкоємства Твого» (Пс 44,7; 73,2), «Жезло Твоєї сили Господь простягне з Сіону; пануй посеред ворогів Твоїх!» (Пс 110,2); древом життя: «Вона (премудрість) дерево життя для тих, хто її держиться, щасливий, хто її вхопився» (Прип 3,18); древом: «Він – мов те дерево, посаджене» (Пс 1,3) – де? Давид вказує: при водах, які витікають. Яких водах? – Богонатхненних Писань. Хрест іменується підніжжям: «Возносіте Господа, Бога нашого, і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо Він святий» (Пс 98,5), місцем: «Увійдімо в Його житло, упадім до підніжка Його стіп!» (Пс 131,7). – «Не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати, покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього» (Пс 131,4-5). Патріарх Яків предзнаменував цей Хрест, коли хрестоподібно поклав руки на онуків своїх, Ефраїма і Манассію (пор. Бут 48,14). Той же Патріарх предзобразив Хрест, коли схилився на верх жезла Йосифа (пор. Бут 47,31). Жезл того ж Патріарха Якова був образом Хреста при переході через Йордан. Бо Яків говорить: з жезлом цим перейдеш Йордан (пор. Бут 32,11). Також Авраамові було явлено знамення Хреста в образі рогів заплутаного у кущах барана (пор. Бут 22,13), коли Патріарх таїнственно здійснював прообразительну жертву, яка передвіщала Розп’ятого.

   Хрест предзображений також Ісааком, що ніс дрова всепалення і спішно слідував за своїм батьком, як жертва, яку Авраам поспішав принести (пор Бут 22,6). Силу Хреста наперед визначив і жезл Мойсея, перетворений в змія, який здобув перемогу над жезлами єгипетськими, пожер їх, а для єгиптян перетворив річкові води в кров, щоб вони не могли бути придатними для пиття. За помахом жезла Мойсеєвого з’явилися з вод жаби, налетіла сарана, закипіли пеські мухи, розпростерлася густа тьма, і всі інші кари спіткали Єгиптян (Вих гл.7 - 11). Той же Мойсеїв жезл був образом Хреста, коли Мойсей розділив жезлом Червоне море – сюди і туди, і води, що розступилися, утворили для нього і для народу стіну праворуч і стіну ліворуч (пор. Вих 14,21.22). Прообразом Хреста був стовп вогню і стовп хмари, якими Бог провадив подорожуючого Ізраїля, який втікав з Єгипту (пор. Вих 13,21). Вид Хреста зобразив і сам Мойсей на горі, підіймаючи вгору руки свої, коли Ісус бився з чужинцями Амалика, і коли Мойсея підтримували Арон та Хур, а Ізраїль зміцнювався і перемагав (пор. Вих 17,11). Образ Хреста преднаписав і жезл, який ударив об камінь у пустелі, і вивів з неплідної його утроби рясні джерела. Прообразував таємницю Хреста і Ісая, перерізаний на двоє дерев’яною пилою. Промовчу про Амана, повішеного на дереві (пор. Ест 7,10), і про Сісеру, пронизаного наметовим кілком, хоча і вони ясно зображують Хрест (пор. Суд 4,21). Але не можна не згадати про плащ Іллі, що також наперед визначив силу Хреста, коли Ілля, розділивши плащем Йордан, перейшов по ньому, як по суші (пор. 2 Цар 2,8). Чи можна обійти мовчанням і чудо Єлисея, коли він опустив древо в воду, і тим витягнув з дна річки залізну сокиру, піднявши важкий метал легким шматком дерева (пор. 2 Цар 6,6)? А що також із жезлом, який виростив в одну ніч гілку, квіти і плоди (пор. Чис 17,18)? Чи не очевидно що і він прообразовував Хрест?

    Великий направду Хрест, всюди в Писанні засвідчений і предзображений, показуючи образи всіх тих чудес, які щодня його силою звершуються. Поклоняйтеся Хресту, бо через нього ми пізнали Господа. Хрест достойний поклоніння, бо благословенний Той, Якого розіп’яли на ньому. Хрест достойний поклоніння, бо через нього ми прийняли благословення і звільнилися від клятви. Хрест достойний поклоніння, бо через нього ми виригнули гіркий плід древа непослуху і вкусили солодкість спасіння. Благословенне древо: через нього прийняли благословення народи. Благословенне древо: на ньому Бог розпростерся плоттю. Бачити Бога розіп’ятого, ще й серед розбійників, яке ж видовище може бути більш дивовижним? Благословенне древо: через нього розбійник увійшов до раю і куштування від цього древа винищило спожиту колись гіркоту. Чи може бути щось більш достойне подиву? – Житло, яке замкнув зваблений Адам, відкрив розсудливий розбійник, і звідки Адам був вигнаний, туди розбійник прикликаний і там прикрашений званням громадянства. Яка одностайна різниця! Вийшов грабіжник і грабіжник ввійшов: перший через послух, останній через визнання; один обвинувачений разом із звабником, інший розп’ятий разом з Творцем своїм.

    Благословенне древо, з якого зроблений ковчег, що таїнственно врятував світ від потопу. Благословенне древо, з якого розбійник вкусив і вдостоївся райської насолоди. Благословенне древо, від якого праотець Адам не скуштував перше, але поспішив скуштувати від дерева пізнання, через що й проміняв життя на смерть, і якість якого пізнав уже після, коли розкаявся, за що і покликаний до попереднього стану. Благословенне древо, могутністю якого м’язи гордих послаблюються, шиї ворогів схиляються, варвар відступає і скіф біжить, тоді як ніхто не жене його. І так в теперішній день разом зі мною піднесіть голоси свої, і скарбу Хреста принесіть з поклонінням вислови Писання. Скарбом ж Хреста я називаю Христа, Сина Божого. До цього-то скарбу і потрібно найперше звернутися нам із словами Писання: «Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи, перед Тобою і прославлятимуть Твоє ім’я. Бо Ти великий і твориш дивні речі, Ти Бог єдиний» (Пс 85,9-10).

Źriódło: chiesaucraina.it

 

ДУШПАСТИРСКІ ОГОЛОШЕННЯ І РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ГРОМАДИ В ВАРШАВІ УГКЦ В ПОЛЬЩІ, ВІД 21-28 ВЕРЕСНЯ 2014 Р. Б.

15-ТА НЕДІЛЯ ПО ЗІСЛАННІ СВЯТОГО ДУХА. Глас 6.

Неділя перед Воздвиженням. 

⊕ Різдво Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії.

ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР 

21-09-2014 р. неділя: 15-та неділя по Зісланні Святого Духа. Неділя перед Воздвиженням. ⊕ Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. 

22-09-2014 р. понеділок: Праведних Йоакима й Анни; мученика Северіяна.

23-09-2014 р. вівторок: Мучениць: Минодори, Митродори й Німфодори. 

24-09-2014 р. середа: Преподобної Теодори Олександрійської. 
25-09-2014 р. четвер: Віддання Празника Різдва Пресвятої Богородиці. Священомученика Автонома. 

26-09-2014 р. п’ятниця: Передсвяття Воздвиження Хреста Господнього. Священомученика Корнилія.

26 вересня о годині 18:00, буде святкова утрення. Після утрені, відразу Божественна Літургія (біля години 19:00).

27-09-2014 р. субота: ⊕ ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО.

28-09-2014 р. неділя: 16-та неділя по Зісланні Святого Духа. Великомученика Микити. 

ОГОЛОШЕННЯ 

• Божественна Літургія служиться в кожну неділю о годині 9:00. Просим передавати нашим людям, що в Варшаві при вул. Доманіевска 20а, є друга громада УГКЦ. 
• Сьогодні ми молились за всіх жертводавців і доброчинців нашої парафії. Нехай Господь всім благословить! 
• 27 вересня випадає свято: ⊕ ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО. Цього дня в нашій Церкві є обов’язковий піст, стриманість від м’яса і гучних забав.
• 26 вересня овід м’ясних страв і забави. годині 18:00, буде святкова утрення, під час якої буде мирування і урочисте винесення Хреста з поклонінням. Після цього відразу буде Божественна Літургія (біля години 19:00). 
• Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці: facebook.com/cerkiew.warszawa, за адресою: grekokatolicy-warszawa.blogspot.com 
• До вашої інформації, подаємо контактні дані: 

1. тел.: +48519551748, email: mirturkot@hotmail.com
2. тел.: +48789038509, email: cerkiew.warszawa@gmail.com

ПАРАФІЯЛЬНІ ОГОЛОШЕННЯ І РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ УГКЦ В П’ЯСЕЧНО, ВІД 21-28 ВЕРЕСНЯ 2014 Р. Б. 

1. Всі богослужіння відбуваються в каплиці, біля парку, при вул. Chyliczkowska 20e 05-500 Piaseczno. Просимо всім передавати що в П’ясечні є парафія УГКЦ.

2. В кожну неділю, Божественна Літургія о годині 12:00. Розпорядок богослужінь можна перевіряти на сторінці: facebook.com/cerkiew.greckokatolicka.piaseczno

3. 27 вересня о годині 18:00, буде святкова утрення, під час якої буде мировання і урочисте винесення Хреста з поклонінням. Після цього відразу буде Божественна Літургія (біля години 19:00).